Ведмедиця з ведмежатами |
Ведмідь
Ведмі́дь бу́рий (Ursus arctos) — хижий ссавець родини ведме́девих (Ursidae). Цей звір є найбільш знаним видом своєї
родини, одним з найбільших наземних хижаків у світі та найбільшим хижаком фауни України.
Попри те, що бурий
ведмідь належить до хижаків, полюванням великої здобичі — лосів, кабанів, оленів — займаються далеко не всі
з них, а головним чином ті, що мешкають у північній тайзі.
Але і там м'ясоїдні інстинкти виявляють не всі з них, а в основному великі
старі самці. Основним мисливським прийомом бурих ведмедів є підстерігання
жертви в засідці, а потім швидкий ривок до неї з відстані кількох десятків
метрів; але ведмідь може і переслідувати жертву на набагато більшій відстані.
Полюючи на копитних, ведмеді виявляють вражаючу силу та невтомність в
переслідуванні жертв.
В основному ж
бурий ведмідь харчується переважно ягодами, плодами, горіхами,
зеленими рослинами, комахами, їхнімиличинками, рибою (особливо під час масового нересту),
падлом. Але цієї їжі він зазвичай з'їдає дуже багато. Наприклад, у шлунку
одного ведмедя, що нещодавно встав з барлогу, було виявлено кілька кілограмів мурах та
мурашиних яєць разом із будівельним сміттям з
мурашників. Годуючись на вівсяних полях, ведмеді з'їдають велику
кількість зерна,
а ще більше псують та витоптують. Сильно ушкоджують вони і дерева, на котрі видираються за фруктами або кедровими
горіхами.
Бурі ведмеді
полюбляють мед,
за що цей вид і отримав свою назву у слов'янських мовах. Мед ведмеді добувають з
гнізд дикихбджіл, а також можуть розорювати пасіки.
Самки приносять
потомство раз на 2—4 роки. Тічка в них продовжується з травня до липня, загалом 10—30 днів.
Під час гону звірі, зазвичай мовчазні, починають видавати гучне ревіння
(особливо самці). Між самцями можуть виникати бійки за самку, що іноді навіть
закінчуються смертю; переможець іноді може їсти переможеного. Самка може
паруватись з кількома самцями під час однієї тічки.
Вагітність у
ведмедиці протікає з латентною стадією, ембріон не
починає розвиватись приблизно до листопаду, коли самиця лягає в барліг. Всього
вагітність продовжується 6—8 місяців, пологи відбуваються з січня до
березня, коли самиця ще перебуває в зимовій сплячці. Ведмедиця народжує 2—3,
зрідка 4 або навіть 5 ведмежат вагою 340—680 грамів та довжиною до 25 см, вкритих короткою рідкою шерстю, сліпих та глухих. Вушні
проходи у них відкриваються на 14 день; через місяць вони прозрівають. Вже на
третій місяць життя ведмежата мають повний набір молочних зубів і, окрім материнського молока, починають їсти ягоди, зелень та комах. В цьому віці
вони важать близько 15 кг ,
і величиною приблизно з собаку; до шостого місяця життя ведмежата важать 20—25 кг.Лактація та
годування ведмежат молоком можуть продовжуватись до 18 місяців.
Батько своїм
потомством не займається, ведмежат виховує одна самка. Часто з ведмежатами, що
народились цього року, біля самки перебувають минулорічні ведмежата (зазвичай
також самки), так звані «пестуни». Такі «пестуни» остаточно відділяються від
матері на 3—4 році життя.
Статевої зрілості
ведмеді досягають в 4—6 років, але рости продовжують до віку 10—11 років.
Тривалість життя в природі — 20—30 років, в неволі — 47—50 років.
Немає коментарів:
Дописати коментар